Проаналізовано з метою вибору критерію, що виконує вибір алгоритму контролю для конкретного виду характеристики вимірювального каналу. Це дозволяє з найбільшою ефективністю застосовувати метод підвищення вірогідності контролю з корекцією уставок. Аналіз виконано на підставі оцінки ймовірності помилкових рішень. Подібний метод використовує переваги адитивної і мультиплікативної корекції уставок.

Викладено загальні питання теорії вимірювань фізичних величин, експериментальні методи пізнання. Розглянуто особливості організації метрологічного забезпечення, основні компоненти вимірювального експерименту: фізичні величини, засоби, види й умови вимірювань, вимірювальні пристрої. Наведено класифікацію похибок вимірювань, методи вилучення систематичних похибок і методики оцінки випадкових похибок для прямих і непрямих вимірювань, статичні та динамічні метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки, загальні положення метрологічної атестації. Проаналізовано вплив випадкових адитивних і мультиплікативних похибок засобів вимірювань на вірогідність контролю. Апробовано методи структурно-алгоритмічного підвищення вірогідності контролю. Розглянуто основи технічної діагностики, види та методи технічного діагностування, апаратне та метрологічне забезпечення комп'ютерно-діагностичних комплексів.

Розглянуто основні процедури метрологічного забезпечення систем і комплексів. Розкрито зміст та особливості метрологічної атестації, висвітлено питання перевірки та калібрування систем. Проаналізовано особливості організації експериментального дослідження систем з метою встановлення їх статистичних і динамічних метрологічних характеристик.

Рассмотрены основные процедуры метрологического обеспечения систем и комплексов. Раскрыто содержание и особенности метрологической аттестации, освещены вопросы проверки и калибровки систем. Проанализированы особенности организации экспериментальных исследований систем для установления их статистических и динамических метрологических характеристик.

Розглянуто функціонально-орієнтовані системи, призначені для обробки біомедичної інформації, яка надходить від біо- та медичних об'єктів з застосуванням однакових базових алгоритмів.

Рассмотрены функционально-ориентированные системы, предназначенные для обработки биомедицинской информации, поступающей от био- и медицинских объектов с применением одинаковых базовых алгоритмов.

Розкрито засади організації науково-дослідної роботи студентів, моделювання, теоретичних і експериментальних досліджень. Наведено геоінформаційні технології в екологічних дослідженнях (ЕД), проаналізовано етапи проведення ЕД в Україні з використанням технологій географічної інформаційної системи. Описано розробки науково-дослідної лабораторії ЕД і екологічного моніторингу Вінницького національного технічного університету, висвітлено особливості моделювання екологічних процесів у системах MathCAD і MATLAB.

Раскрыты основы организации научно-исследовательской работы студентов, моделирования, теоретических и экспериментальных исследований. Приведены геоинформационные технологии в экологических исследованиях (ЭИ), проанализированы этапы проведения ЭИ в Украине с использованием технологий географической информационной системы. Описаны разработки научно-исследовательской лаборатории ЭИ и экологического мониторинга Винницкого национального технического университета, освещены особенности моделирования экологических процессов в системах MathCAD и MATLAB.

Запропоновано метод зменшення впливу похибки формування вхідної величини та перетворення вихідної величини на вірогідність контролю відносних параметрів, проаналізовано ефективність та обмеження його застосування.

Обгрунтовано спосіб вимірювання параметрів динамічних об'єктів, представлених чотириелементними двополюсниками, оснований на використанні стану рівноваги або квазірівноваги вимірювального кола на частоті релаксації вимірюваного об'єкта.

Визначено похибки значень коефіцієнтів вейвлет-перетворення довільного заданого процесу на скінченному інтервалі аналізу за умов адитивних випадкових впливів на вході вейвлет-перетворювача. Знайдено та проаналізовано залежність складових похибки (систематичної і випадкової) та сумарної похибки результату вейвлет-перетворення від довжини інтервалу аналізу, виду вейвлету, масштабу і зсуву в часі вейвлету. Розглянуто похибки значень коефіцієнтів вейвлет-перетворення на базі WAVE-вейвлету процесу типу меандр за умов впливу стаціонарного випадкового процесу.

Запропоновано методологію формування формалізованої діагностичної моделі захворювання, яка адаптується до виду діагностики. Показано можливість діагностування за зрізаною моделлю.

Проаналізовано вплив похибки перетворення на вірогідність контролю. Показано, що невизначеність результату та характер помилкових рішень залежить від співвідношення адитивної та мультиплікативної складових. Запропоновано нормувати для засобів вимірювання, які використовуються при контролі, не граничні значення можливої похибки, а граничне значення її складових.

Викладено основи статистичної обробки даних, теорії ймовірностей та статистичні гіпотези. Описано процедури кореляційного аналізу та відтворення лінійних і нелінійних регресійних залежностей, розкрито основи багатовимірного регресійного аналізу. Розглянуто характеристики випадкового процесу, які визначаються за статистичними даними, а також питання побудови моделі об'єкта дослідження, організації й планування експериментів регресійного та дисперсійного аналізу.

Изложены основы статистической обработки данных, теории вероятностей и статистические гипотезы. Описаны процедуры корреляционного анализа и восстановления линейных и нелинейных регрессионных зависимостей, раскрыты основы многомерного регрессионного анализа. Рассмотрены характеристики случайного процесса, определяемые по статистическим данным, а также вопросы построения модели объекта исследования, организации и планирования экспериментов регрессионного и дисперсионного анализа.

Розглянуто сучасні тенденції невизначеності вимірювань та методики її оцінювання, сучасні підходи до побудови та застосування інформаційно-вимірювальних систем в електроенергетиці та електромеханіці. Розкрито основні поняття метрології, принципи побудови аналогових і цифрових вимірювальних приладів. Надано відомості про генераторні та параметричні вимірювальні перетворювачі неелектричних величин. Висвітлено теорію побудови електромеханічних вимірювальних перетворювачів і засобів вимірювання електричних і магнітних величин. Викладено основи побудови мікропроцесорних вимірювальних систем, вимірювальних каналів електричних і неелектричних величин з мікропроцесорним керуванням. Розкрито основні принципи побудови вимірювальних систем, систем технічного контролю та діагностики. Розглянуто методи побудови систем технічного діагностування.

Надано підхід до побудови системи моніторингу якості електричної енергії у реальному часі, який полягає у побудові просторово-часового розподілу інформаційного сигналу та подальшого ортогонального аналізу частотно-часових змін його спектральних компонент. Впровадження узагальненого коефіцієнта визначення наявності спотворення якості електричної енергії надало можливість проводити її моніторинг у реальному часі.

Показано можливість зменшення вихідної імовірності помилкових розв'язків для деяких співвідношень складових похибки вимірювання, а також у разі корекції критичного значення.

Розроблено структурні схеми універсальних вимірювальних кіл, принцип дії яких базується на перетворенні паралельного перенесення комплексної площини.

Проаналізовано похибки вимірювання параметрів чотириелементних двополюсників у скалярному режимі зрівноважування із застосуванням фазових критеріїв квазірівноваги. Показано можливість їх істотного зменшення.

Висвітлено основні положення міжнародного підходу до оцінювання характеристик точності вимірювань. Викладено основи теорії невизначеності вимірювань. Подано алгоритми оцінювання невизначеностей. Надано інформацію про оцінювання кількісних результатів випробувань та форми подання невизначеностей вимірювань.

Рассмотрено понятие чувствительности контрольных карт Шухарта (число шагов выборочного контроля), которая позволяет при относительно малой продолжительности технологического процесса, что характерно для маломощного производства, обосновано устанавливать интервалы между выборками и, при необходимости, вводить дополнительные предупреждающие граничные значения. Проведен анализ чувствительности для контрольных карт средних значений и для S-карт и обоснована ее зависимость от числа элементов в выборках.

Проаналізовано вимоги до підвищення вірогідності оцінки відповідності продукції. Показано, що вірогідність прийняття правильного рішення залежить від невизначеності вимірювання, пов'язаної з результатом вимірювального контролю, та довжиною допускового інтервалу. Встановлено, що найефективнішим методом оцінювання та прийняття рішення щодо відповідності об'єкта є послідовний адаптивний метод, та висвітлено його сутність. Розроблено алгоритм реалізації запропонованого методу. Показано, що застосування методу підвищує ймовірність прийняття правильного рішення про відповідність для кожного контрольованого об'єкта, та, порівняно з відомими методами, істотно не впливає на зменшення продуктивності та підвищення собівартості продукції.

Запропоновано підхід щодо дослідження метрологічної надійності вимірювань з урахуванням умов і режимів функціонування засобів вимірювальної техніки, оснований на проміжному контролі середньо-квадратичного відхилення результатів вимірювань. Введено нове поняття критичної послідовності точок на контрольній карті Шухарта (s-карті), поява якої свідчить про наявність впливу на результат вимірювання засобом вимірювальної техніки невипадкових величин. Проаналізовано ймовірності потрапляння послідовностей точок у певні діапазони контрольної карти, відповідно до закону розподілу середньоквадратичного відхилення, на основі яких запропоновано критерії встановлення необхідності калібрування або ремонту засобу вимірювальної техніки.